- розгромлений
- [розгро/млеинией]
м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
розгромлений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розгромити. || розгро/млено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм.Який зазнав поразки, розгрому … Український тлумачний словник
розгромлений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
битий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до бити 2), 3), 7). || би/то, безос. присудк. сл. 2) Розгромлений у боях. 3) Набитий, настріляний (про дичину). 4) Розбитий, поколений на шматки. || Витоптаний, витолочений. 5) Кований (про зброю). || Карбований… … Український тлумачний словник
побитий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до побити 2 9). || у знач. прикм. || поби/то, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Убитий, забитий (про багатьох). || перен. Зневірений, знесилений, пригнічений. 3) у знач. прикм. Розбитий, розколотий на шматки.… … Український тлумачний словник
роз... — Слова лемківськоі говірки з префіксом роз в більшості мають те саме звучання, що й в укр. літерат. мові, і відрізняються від них тільки наголосом, напр.: розахатися, розахкатися, розбагнений, роздав[лений], розбесідуватися, розбещений,… … Словник лемківскої говірки